Науково-педагогічна бібліотека університету

Науково-педагогічна бібліотека університету з березня 2003 р. використовує у своїй роботі автоматизовану бібліотечну систему (АБіС) УФА «Бібліотека», що дає можливість створювати електронний каталог (ЕК) книг, електронний каталог (ЕК) дипломних та дисертаційних робіт, нот, документів на електронних носіях - АВА (аудіо-візуальні документи), статей періодичних видань.

На сьогодні в електронній базі обсяг власних електронних баз даних складає 98457 записів.

АБіС УФА «Бібліотека» дає можливість здійснювати розширений пошук за декількома параметрами одночасно: прізвище автора; назва документа; вид документа; рік видання документа; індекс ББК; тема; ключові слова.

Видання працівників університету розташовані за персоналіями.

База даних постійно оновлюється новими ключовими словами, рубриками ББК, персоналіями, що значно скращує пошук інформації.

Доступ до електронних каталогів користувачі бібліотеки мають у двох відділах: довідково-бібліографічному і відділі комплектування та технічної обробки документів, а також у лабораторіях кафедри інформатики, які підключені до локальної мережі. Користувачі аспірантського читального залу і комп’ютерного класу факультету іноземної філології мають доступ через Internet як до електронних баз бібліотеки університету, так і до баз даних інших бібліотек.

Формування фонду інформаційних ресурсів бібліотеки здійснюється на основі аналізу навчальних планів, програм і тематики наукових досліджень університету. Щорічно до фонду бібліотеки надходить понад 10 тис. друкованих та електронних видань, налагоджено книгообмін із бібліотеками вищих навчальних закладів України та країн партнерів. Все це дозволило протягом року поліпшити якість надання послуг студентам.

Одним із пріоритетних напрямів роботи бібліотеки є інформаційно-документальне забезпечення науково-дослідної діяльності університету, що зумовлює виконання таких завдань: регулярне забезпечення користувачів інформацією про нові досягнення у сфері економіки і торгівлі, винаходи, наукові дослідження, пріоритетні напрями в науково-виховній роботі, інновації в освітньому процесі; надання оперативного доступу до інформації; створення необхідних інформаційно-бібліотечних умов для розвитку наукового потенціалу університету; забезпечення інформаційного супроводу процесу формування висококваліфікованих наукових фахівців; навчання навичок інформаційного пошуку студентів і аспірантів, які беруть участь у наукових дослідженнях на всіх етапах навчання; інформаційна підтримка розвитку наукових шкіл, що базуються на кафедрах університету.

Упровадження комп’ютерних технологій дозволило скоротити час на інформаційне обслуговування користувачів, спростити пошук необхідної інформації, надавати її згідно з вимогами сучасності. Студенти і викладачі оцінили переваги електронного каталогу над традиційними картковими та з задоволенням освоюють програму.

 

Історична довідка про бібліотеку

17 січня 2016 року науково-педагогічна бібліотека університету відзначила 205-ліття від дня заснування

 

Бібліотека посідає в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди важливе місце, її співробітники надають значну допомогу студентам і викладачам, здійснюючи бібліографічне забезпечення навчальної, наукової й виховної функції закладу. Її часто називають головною лабораторією ВНЗ, тому що звідси починається шлях майбутнього вчителя в країну знань.
Історія бібліотеки тісно пов’язана з історією створення педагогічного інституту і починає свій відлік із 1811 року. Створення книжкового фонду розпочалося завдяки зусиллям першого ректора інституту, ординарного професора Х.Ф. Роммеля, який привіз із собою добірну бібліотеку.
Бібліотека, як і педагогічний університет, пройшла довгий і складний шлях. Із моменту виникнення Харківський педагогічний інститут зазнав кілька реорганізацій. У зв’язку з цим бібліотека змінювала свій статус: із 1860 року – бібліотека педагогічної семінарії; з 1866 року – бібліотека Вищих педагогічних курсів; з 1919 року – бібліотека трирічних педагогічних курсів. Розквіт педагогічного інституту, пов’язаний із відновленням його статусу, припадає на 30-і роки ХХ століття. У цей час швидко зростає бібліотечний фонд. До 1940 року він уже нараховував близько 280 тис. прим. книг. Бібіліотека обслуговувала 3 тис. студентів і викладачів. До 1937 року очолював бібліотеку А. Ф. Шостенко, а з 1937 року – Д. М. Давидович.
Однак подальшому розквіту інституту та його бібліотеки завадила Велика Вітчизняна війна. У роки окупації Харкова німецько-фашистськими загарбниками книжковий фонд було розкрадено і знищено. Тільки у вересні 1943 року в складних умовах бібліотека відновила свою діяльність. “Книжкового фонду, як і всього обладнання, не існувало, – згадує Валентина Миколаївна Лєдковська (завідувач бібліотеки), – на підлозі лежало близько 500 книг, принесених викладачами і співробітниками інституту”. Велику допомогу надали бібліотеки Саратовського університету і Челябінського педінституту, які передали значну кількість навчальної, наукової і політичної літератури для комплектування книжкового фонду.
У післявоєнні роки завідувачами бібліотеки були В. М. Лєдковська (1943 – 1960), К. Ф. Столяров (1960 – 1963). Із листопада 1963 року керує бібліотекою Турко Іван Федорович.
За цей час бібліотека перетворюється на одну з найбільших серед педагогічних ВНЗ України. Помітно збільшується її штат.
Бібліотека посідає провідне місце серед підрозділів університету, упродовж багатьох років нагороджується почесними грамотами і грошовими преміями, її працівники заносяться на загальноуніверситетську «Дошку пошани» й у «Книгу пошани» університету.
Протягом останніх десятиліть бібліотека поповнюється новими виданнями, що об’єктивно відображають історичне минуле українського народу, його культуру й духовне відродження. Зросла кількість книг рідною мовою. У зв’язку з уведенням нових спеціальностей, особливо на факультеті іноземної філології, збільшилось придбання літератури іноземними мовами, яку бібліотека отримує від посольств Японії, Китаю, Італії, Франції в Україні.
Особливою гордістю бібліотеки є фонд рідкісних книг, що нараховує понад 1000 назв. Серед них цінні колекції художніх творів Дж. Н. Г. Байрона (видання Брокгауза й Ефрона 1822 р.), К. Д. Бальмонта (М., 1911), В. Я. Брюсова (СПб., 1913), І. О. Буніна (Петроград, 1915), М. В. Гоголя (СПб., 1900), Є. П. Гребінки (СПб., 1902), Ф. М. Достоєвського (СПб., 1896), Г. Ібсена (СПб., 1909), Г. Ф. Квітки-Основ’яненка (Х., 1894), В. Г. Короленка (СПб., 1914), О. І. Купріна (СПб., 1912), М. Ю. Лермонтова (СПб., 1891), М. Метерлінка (М., 1908), О. М. Островського (СПб., 1896), О. С. Пушкіна (СПб., 1855), М. Є. Салтикова-Щедріна (СПб., 1906), Л. М. Толстого (М., 1913), О. К. Толстого (СПб., 1902), І. С. Тургенєва (СПб., 1898), У. Шекспіра (СПб., 1865) та інших письменників; довідкової літератури: Большая энциклопедия (СПб, 1900), Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона (СПб., 1891); прижиттєві видання творів відомих мовознавців і літературознавців – О. О. Потебні, М. П. Драгоманова, Г. Брандеса. Заслуговують на увагу видання з історії, педагогіки, психології: «История России с древнейших времен» (сочинения С. М. Соловьева), «Малорусские народные предания и рассказы» (Свод М. Драгоманова, К., 1876), «История античной культуры», «История русской общественной мысли», «Социальная педагогика: теория воспитания воли на основе общности» (СПб., 1911), «Очерки по психологии» (изд. К. И. Тихомирова, 1901 г.), а також «Достопамятности Московского Кремля. Московская оружейная палата: Пояснительный словарь предметов Древней царской казны и оружейной палаты» (1843-1844), «Летописи русской литературы и древности» (К., 1859) та інші.
Сьогодні книжковий фонд бібліотеки університету становить більш як 750 тис. екз. Її щорічно відвідують понад 40 тис. студентів, викладачів і співробітників університету, учителів міста й області, викладачів інших ВНЗ, яким видається понад 700 тис. прим. друкованої продукції. Кількість читачів за єдиним читацьким квитком становить 13 350 осіб, із них студентів – 11 632. У структурі бібліотеки 4 відділи: відділ комплектування й технічної обробки документів із трьома секторами (комплектування й обліку; каталогізації, систематизації та предметизації; автоматизації бібліотечних процесів); довідково-бібліографічний відділ, відділ обслуговування із секторами чотирьох абонементів і з шістьма читальними залами – у навчальних корпусах та з читальним залом у гуртожитку; МБА; кафедральними бібліотеками (54); відділ книгозбереження із сектором рідкісної книги.
Науково-педагогічна бібліотека університету з березня 2003 року використовує у своїй роботі автоматизовану бібліотечну систему (АБіС) УФД «Бібліотека», яка застосовується у провідних бібліотеках ВНЗ України, а також у десятках установ і організацій, у т.ч. й у бібліотеці Верховної Ради.
АБіС УФД «Бібліотека» дає можливість вести розширений пошук за декількома параметрами одночасно. Сьогодні БД постійно поповнюється новими ключовими словами, рубриками ББК, персоналіями, що значно полегшує пошук інформації.
Читачі бібліотеки мають можливість отримати кваліфіковану допомогу з питань використання електронних ресурсів і самостійно працювати з програмою на автоматизованих робочих місцях (АРМ) у читальних залах університету.
На перспективу постає завдання повної інформатизації бібліотечних процесів, що надасть можливість студентам, викладачам, співробітникам університету більш продуктивно використовувати бібліотечний фонд, а через мережу Іnternet користуватися електронними фондами інших бібліотек університетів, міст, країн.
Сьогодні бібліотека університету – одна з найбільших книгозбиралень країни.
На кінець 2010 року фонд бібліотеки складав 748 495 одиниць, із них 66 632 – наукова література, 335 772 – навчальна, 118 713 – художня.
Значну частину бібліотечного фонду становлять комплекти періодичних видань, якими повністю задовольняються запити навчальних підрозділів університету. Так, бібліотека виписує для своїх фондів і для кафедр 155 найменуваньУ фондах бібліотеки все більше книг, підготовлених ученими університету. На структуру книжкового фонду впливають потреби навчального процесу й наукової діяльності професорсько-викладацького складу.
Працівники інформаційно-бібліографічного відділу підготували й видали бібліографічні покажчики літератури: «Історія України (1889 – 1992)», «Мова рідна, слово рідне», «Українське народознавство: зародження, розвиток, перспективи»; науково-допоміжні покажчики: «Якість та зовнішнє незалежне оцінювання як фактор розвитку сучасної школи» у 2-х випусках, «Інформаційні технології в навчально-виховному процесі»; рекомендаційні покажчики: «Загальна освіта на сучасному етапі», «Вища освіта – складова національного наукового й освітнього простору», «Виховання студенства як запорука формування людського капіталу», «Здоровий спосіб життя дітей і молоді та боротьба зі шкідливими звичками», «Шляхами Тараса і Лесі» у 2-х випусках, «Його народила українська земля...» (до 200-річчя з дня народження М.В. Гоголя), «Фінанси України» у двох випусках; до 200-річчя університету складено покажчик «ХНПУ ім. Г.С. Сковороди: історія становлення та розвитку».
Із 2009 року довідково-бібліографічним відділом бібліотеки було започатковано становлення ще одного напряму діяльності – реферування статей, що поставило на один щабель бібліотеку нашого університету з провідними науковими бібліотеками педагогічного й інженерно-педагогічного профілю. На статті фахового видання університету – збірника наукових праць «Педагогіка та психологія» складено реферати двома мовами і подано їх до загальнодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова» та її паперового варіанту УРЖ «Джерело. Сер. 3. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво».
Головне багатство бібліотеки – бібліотечні працівники. Нині штат становить 45 працівників. У всіх відділах і секторах працюють віддані справі люди – це ветерани праці В. М. Абрамова, В. М. Болдир, Ф. М. Голубенко, Г. В. Іванова, Л. І. Кожан, К. В. Куц, І. М. Лупаренко, Л. І. Макагон, М. Б. Морозова, Т. І. Неудачина, Л. О. Пашнєва, Т. К. Плахтій, Г. І. Погорєлова, Л. В. Рибакова, О. І. Романовська, А. С. Шевченко, Р. М. Щербакова та їх молоді колеги: Л. В. Дегтярьова, В. П. Захарченко, О. Г. Коробкіна, В. О. Мірошник, Є. В. Морозова, В. О. Новиченко, І. Л. Терещенко, Р. К. Сеньжапова та ін.
Директор бібліотеки Іван Федорович Турко – заслужений працівник культури України, відмінник народної освіти, переможець конкурсу «Бібліотекар року – 2006» методичного об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів Харківської зони, переможець конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» (2009 р.) в номінації «Директор вузівської бібліотеки», нагороджений нагрудним знаком «Профспілкова відзнака», нагрудним знаком університету «Почесна відзнака», бронзовою і срібною медалями університету.
Незмінним помічником йому у цій справі є заступник директора бібліотеки Лідія Іванівна Макагон – відмінник народної освіти України, нагороджена нагрудним знаком університету «Почесна відзнака», бронзовою, срібною й золотою медалями за 55-річну віддану активну роботу в університеті.
Бібліотека університету – член Харківської асоціації інформаційно-бібліотечних технологій і Харківського бібіліотечного товариства.
Колектив науково-педагогічної бібліотеки університету знаходиться в постійному пошуку нових форм роботи й нових бібліотечних технологій.

Турко Іван Федорович
директор бібліотеки